«The Ukrainian». — 1998. — №2 — С. 26 

Ера електронної торгівлі
0лександр РОЖЕН

Цифрове (або електронне) суспільство, про яке останнім часом багато говориться в засобах масової інформацїї, все відчутніше дає знати про себе і на терені України. Передусім, незважаючи на популярні скарги про загальний спад, є галузі, що з кожним роком нарощують обсяги продукцїї.
Так, минулого року в нас було реалізовано понад 150 тисяч комп’ютерів, зібраних на власних підприємствах. Між іншим, навіть оптимісти прогнозували цифру втричі меншу. Спеціалісти вважають: виробництво 500 тисяч комп’ютерів на рік дозволило б нам відчути себе сучасною комп’ютерною державою. 0днак до цього ще треба дорости! Хоча судячи по темпах, якими йде нарощування потенціалу в цій галузі, - близько 40 % за рік - незабаром слід очікувати цілком пристойних обсягів виробництва. Провідні Iнтернет-провайдери поки що не можуть похвалитися великою кількістю користувачів. Але зростання комп'ютеризаціі, що вжe намітилося, і тут обіцяє певні зрушення.

СЕМІНАР У ПУЩІ-ОЗЕРНІЙ 3 ІНТЕРНЕТ-КОМЕРЦІЇ
Про те, що можна зробити покупки по Інтернет, я довідався півроку тому в Міжнародному центрі інформаційних технологій INT. Його директор Сергій Писарєв продемонстрував, як, наприклад, можна придбати книжку у найвідомішому магазині Нью-Иорка, не виходячи з київського кабінету.

І ось з 2 по 5 березня в Пущі-0зерній на семінарі "Інтернет у банківській сфері й торгівлі" вже показували систему Iнтернет-комерції (СІК), розроблену INT. Правда, провести повний цикл закупівлі не вдалося, бо вiдмовила телефонна лінія, котра з’єднувала магазин з банком у Києві, внаслідок чого електронний платіж не відбувся. INT тут не був винний, але майбутні користувачі зрозуміли: відчути переваги нової технології вони зможуть, якщо не траплятимуться непередбачувані накладки. А від наших телефонних ліній можна всього чекати.
Нинішнього року асортимент київського Iнтернет-магазину планується значно розширити. Використовуючи СІК, підприємства сфери торгівлі зможуть в автоматичному режимі цілодобово пропонувати в електронному просторі різноманітні товари й послуги, а фізичні та юриди особи купувати необхідне.

БЕЗВІДМОВНІЙ СПОСІБ ВИЗНАЧИТИ "СОВКА" ЗА КОРДОНОМ
Як з'ясувалося на семінарі, для того, щоб зробити крок у казковий світ електронної торгівлі, нам треба різко зменшити необхідність з будь-якого приводу виймати з кишені гаманець.
Сьогодні нашого туриста важко здивувати за кордоном чим-небудь принципово новим. Скоріше будь-який, на перший погляд, не дуже багатий турист здивує тамтешніх продавців, витягаючи з кишені потертого портмоне з новенькими сотнями доларів, аби придбати якусь дрібницю. У цивілізованих країнах люди вже давно не носять з собою великі купюри і розплачуються за дорогі покупки кредитними картками. Бо розрахунок готівкою складніший. А будуть потрібні "живі" гроші - їх можна одержати у першому зустрічному банкоматі.
- Які проблеми постають перед нами на цьому шляху?
- Головне - створити сприятливі умови для переходу до безготівкової сфери обігу у всіх видах розрахунків населення, - пояснив мені директор департаменту інформації НБУ Анатолій Савченко. - Цю ідею повинна підтримати податкова служба. Адже кожна безготівкова трансакція (на відміну од готівкової) прекрасно контролюється. Взагалі у банківській сфері назрівають великі зміни.

СКРОМНА ЧАРІВНІСТЬ НАШОЇ ЦИВІЛІЗОВАНОСТІ
- Мушу додати ложку дьогтю до цих привабливих перспектив, - із стриманою іронією сказав інший учасник семінару, заступник голови Головної податкової адміністрації, член-корес-пондент Націонапьної академії наук України 0лексій Савченко, однофамілець мого першого співрозмовника. - Негатив полягає в тому, що ми повинні одночасно ввести фіскальні елементи у всі конструкції, які так стрімко народжуються. І вони мають бути надійно інформаційно захищені від зловживань. Але це не просто!
Раніше бухгалтерське шахрайство йшло на паперовому рівні, нині воно проявилося й на електронному. Досить згадати зовсім недавні приклади з касовими апаратами, виготовленими на одному з київських заводів. 3давалося, передбачили все. 0днак виявилося: з пульту управління можна набрати таку комбінацію, котра ... оновлює фіскальну пам'ять. І торговельні підприємства з цими апаратами припинили показувати прибуток. Коли система стає досконалішою, народжуються й більш витончені методи обдурювання.
Ще можна згадати епідемію так званих "чеченських авізо" (платіжних документів), коли у 1993 році впроваджували електронні платежі. 3'явилися фальшиві паперові й телеграфні авізо, хоч була система кодування. Але її чомусь усі одразу розшифрували.
У деяких містах траплялись такі випадки: вдома (змовившись із працівниками міністерства зв'язку) установлювали телекси, щоб передавати телеграфні авізо. Все примітивно просто! У 1993 році, за даними МВС, підробили документів приблизно на трильйон тодішніх карбованців. Хоч насправді, мабуть, вкрали значно більше.

КОМП'ЮТЕРНІ ХЛОПЧИКИ ДУЖЕ ВИНАХІДЛИВІ
Це не лише наші проблеми. У США витрачають шалені кошти на боротьбу із електронним шахрайством.
- У мене таке враження, ніби ми намагаємося бігти попереду паровоза, - відреагував Сергій Писарєв на побоювання представника Податкової адміністрації. - Треба проаналізувати причини недоліків, запобігти їхньому повторенню в майбутньому.
Як показує світовий досвід, переважно розшифровували криптограми не видатні математики чи спеціалісти. У дійсності більшість шифрів було розкрито за допомогою агентурних даних.
- А як же історіі з хакерами? Не так давно повідомлялося, що двадцятирічний сахалінський хакер - електронний геній - прокрався через мережу в комп'ютер місцевої адміністрації, навіть у її свята святих - комп'ютери контррозвідки.
- Є віртуози у найрізноманітніших застосуваннях кібернетики. Але якщо звернутися до досвіду електронного злому банків, описаного в серйозній літературі, то "геніальний" хакер, за звичай, мав у банку спільника, котрий і відкривав таємницю коду. Реальні проникнення відбувалися не так, як про це пишуть в пресі. 3а нинішніми західними оцінками, трансакції в Інтернет здійснюються на сотні мільйонів доларів при 0,2 % зловживань у мережі. Це ж мізер! Майже абсолютна надійність, котра не залишає хакерам лазівок. І нам, щоб зняти проблему, слід розумно підійти до впровадження електронної торгівлі. Кожна нова технологія потребує підготовки - і окремої людини, і суспільства в цілому.

НЕСПІЙМАНИЙ - НЕ ЗЛОДІЙ
- Хотів би зробити акцент на позитивному досвіді, - розвинув думку Анатолій Савченко.
- Із 1 січня 1994-го, коли ми запустили в промисловому режимі по всій країні систему електронних платежів, нам не зустрілося жодного (!) фальшивого електронного документа в комп'ютерній системі. Хоч, нам відомо, спроби були, наймали спеців. Розслідування закінчилося констатацією: "Факт був, але нічого не вкрали". Встановили, що ключову інформацію передавав співробітник банку, намагалися вкрасти 1 мільйон гривень. Покарати за це неможливо, таке в нас законодавство.
В ході розслідування також підтвердилося, що безготівкова електронна форма розрахунків дуже зручна і прозора. Під час аналізу "польотів" конкретної юридичної особи завжди можна підняти увесь підспідок справи. Сьогодні правоохоронні органи, розбираючись з юридичними особами, досліджують виписки по рахунках за останнні три роки. Але я не знищую електронні архіви навіть за 1994-й. По них, мов на долоні, видно весь рух електронних платежів. Це допомагає внести ясність у кримінальну справу.
- Якби узаконили електронний підпис, гадаю, багато чого значно спростилося б. Чи не так?
- На жаль, у нас такого закону немає. На 3аході можна притягнути до карної відповідальності за підробку електронного підпису. І це дуже важливо. 3араз ми уклали договір з Київським політехнічним інститутом, де одним із пунктів є створення нормативної бази і внесення юридичної норми електронного підпису. Буде підготовлено відповідний нормативний документ, який ми подамо до уряду.